Еколого-натуралістичний гурток «Екос»

Керівник гуртка – Мартинюк Вікторія Володимирівна. В 2007 році закінчила Кіровоградський педагогічний університет,та почала працювати в Помічнянському центрі дитячої творчості,пов’язавши свою діяльність з еколого-натуралістичним напрямком роботи. Гурток під назвою «Екос» почав діяти з 2010 року. Сюди входять діти  середньої та старшої ланки. Гуртківців, які відвідують гурток  «Екос» об’єднують: спільна мета,завдання,погляди та бажання дбайливого відношення до природи.

На гуртку формується та розвивається активна життєва позиція та відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища, вміння приймати рішення та діяти в їх межах в питаннях охорони навколишнього природного середовища, досліджувати стан екосистем та планувати заходи щодо їх відновлення через наукові проекти та науково дослідницьку діяльність.

Мета роботи гуртка: поглиблення знань та стимулювання самоосвітньої діяльності гуртківців;формування екологічної культури;визначення дитиною природнього середовища як єдиної необхідної умови існування людини,усвідомлення необхідності активної природоохоронної діяльності.

Проблема– Розвиток екологічної культури та мислення.

В процесі виховання в гуртківців екологічної культури та мислення керівник гуртка використовує різні типи (стандартні та нестандартні) та форми проведення занять: екскурсії,заняття серед природи,конференції,засідання круглого столу, вікторини, лекції тощо.

Особливість нестандартних гурткових занять полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в гуртківців, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. 

Основні завдання на які направлена діяльність гуртка:

• забезпечення розвитку природоохоронної, дослідницької еколого-натуралістичної діяльності;
• організація дітей для участі в регіональних, обласних та всеукраїнсиких екологічних проектах, програмах, конкурсах, акціях тощо;
• створення умов для самореалізації і розвитку природних нахилів та інтересів, індивідуальних здібностей дитини;
• розвиток співпраці з школами,бібліотеками по залученню учнів до еколого-натуралістичної роботи,
• проведення заходів для розширення кругозору дітей;поглиблення знань, для активізізації пізнавальної діяльності тощо.

Мартинюк В.В. спрямовує роботу гуртка так,щоб життя в гуртку було активним,пізнавальним та продуктивним

Протягом останніх років керівник гуртка практикує метод проектування на заняттях ,тому що вважає ,що проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових навчального процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації гуртківців, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

• навчити гуртківців здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в гуртківців комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

В 2013-2014 н.р діти працювали над груповими довго та короткочасними проектами:

• Робота над проектом «Народний календар»;
• «Допоможемо птахам взимку»;
• «Ялинка без ялинки»;
• Робота над проектом «Червона книга України».

Щорічною є участь в акції «Надамо речам друге життя».

З березня 2014року під керівництвом керівника гуртка ,гурток «Екос» почав випускати еколого-натуралістичну газету «12 місяців».

Реалізація програми сприяє розвитку в гуртківців творчих здібностей, почуття колективізму, поглибленню знань про світ природи, знайомить із застосуванням теоретичних знань у практичній діяльності, сприяє вихованню дбайливого ставлення до довкілля.

 В своїй роботі Мартинюк В.В. широко використовує додаткову літературу,методичні посібники, наочність, технічні засоби навчання, дидактичний матеріал, виробляє саморобний дидактичний матеріал, індивідуальні картки, інструктивні картки для практичних робіт,поєднує навчання з вихованням, виховує в гуртківців переконання необхідності раціонального використання природних багатств, розвиває у юннатів прагнення до наукового пізнання навколишнього середовища.     

Керівник хореографічного колективу сучасного танцю "ФАНТАЗІЯ" – Лиходід Тетяна Олександрівна. Освіта вища спеціальна, за фахом  хореограф та вчитель художньої культури. Працює на даній посаді у Помічнянському ЦДЮТ 8 років. Пройшла курси з підвищення кваліфікації керівників гуртків, загальноосвітніх шкіл, центрів, позашкільних навчальних закладів - свідоцтво № 2821 від 14 листопада 2014 року та курси з підвищення кваліфікації керівників хореографічних гуртків і колективів, позашкільних закладів та вчителів хореографії - свідоцтво № 285 від 13 лютого 2015 року.

Педагогічне кредо: " Мудрість людей вимірюється не їх досвідом, а їх здатністю набувати досвід".                                                                                                                 Б. Шоу

Програмний  матеріал гуртка підібраний  відповідно до здібностей дітей , умов закладу  та вікових особливостей.
Основним завданням є  сприяння становленню творчої особистості , формування ціннісних орієнтацій, збереження здоров'я дітей та молоді. Важливим пунктом виховного процесу є інтелектуальний , духовний і фізичний розвиток дитини, також необхідність створення умов для її творчого розвитку.
Метою керівника гуртка є навчання основам хореографічного мистецтва та виховання у дитини музично – рухової культури, розвиток художнього – естетичного та творчого потенціалу на засадах максимального збереження та зміцнення здоров'я дитини.
Завдяки систематичній хореографічній освіті  та вихованню, учні хореографічного гуртка «Фантазія»  набувають не тільки знання та навички, а збагачуються розвитком цілого комплексу рис: почуттям колективізму, витримки, працьовитості, що дуже важливо на життєвому шляху. 

Мета: залучення підростаючого покоління до краси хореографічного мистецтва; виховання інтересу та любові до танцювальної діяльності; формування початкових хореографічних умінь та навичок, засвоєння нескладних танцювальних рухів та етюдів; розкриття та розвиток творчого потенціалу, виявлення та створення умов для розвитку обдарованих дітей.

Завдання:
- ознайомити дітей з різними видами танцювального мистецтва (класичний, сучасний, спортивний, бальний,народна стилізація, тощо) та доступною термінологією відповідного хореографічного напрямку;
- формувати навички виконання хореографічних рухів, які відповідають віковим особливостям та індивідуальним можливостям дітей, сприяти розвитку вміння вільно володіти своїм тілом і користуватися необхідними засобами рухової виразності (добирати до рухів відповідні пози, жести, міміку);

- вчити співвідносити рухи з характером музики, розвивати почуття ритму (відображення в русі плесканням або тупотінням ритмічного малюнку мелодії); розвивати силу та еластичність різних груп м'язів, здійснювати профілактику та корекцію окремих анатомо-фізіологічних відхилень; розвивати вміння орієнтуватись у просторі під час виконання різних видів музично- ритмічних рухів, самостійно перешиковуватись і виконувати композиційні малюнки („хвилі", „завиток", „великі та маленькі зіроньки", „концентричні кола" та ін.)

- розвивати вміння емоційно переживати ігрову ситуацію в танці, знаходити індивідуальну пластику для розкриття музично-рухового образу, заохочувати до вільної імпровізації під час складання власних танцювальних форм, привертати увагу до краси власних рухів.

Педагог – хореограф чітко дає завдання підкріплюючи свій показ поясненнями, які зрозумілі дітям. Вчить вихованців передавати красу та емоції вправ та композицій. Діти легко справляються із завданнями.
Тетяна Олександрівна всебічно знає кожного вихованця не лише, як виконавців, а й контактує з батьками, стежить за успішністю вихованців, цікавиться їхніми справами. Періодично інформує батьків та школу про успішність колективу.

Проблема гуртка " Розвиток потенціалу у дітей засобами хореографічного мистецтва".

Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати технології. Це завдання відображене в Національній доктрині розвитку освіти в України, у якій підкреслюється необхідність застосовувати нові педагогічні технології особистісно зорієнтованого виховання для формування творчих здібностей дiтей.
Усе це зумовлює актуальність даної теми... 

Основними чинниками розвитку творчих здібностей є: сильний дієвий інтерес до хореографічної діяльності (захоплення), усвідомлення власних здібностей і можливості їх розвитку у творчій діяльності, наявність яскравих прикладів постановницької діяльності та можливість безпосереднього спілкування з цими людьми, або навчатися під їх керівництвом. Крім цього, на заняттях з хореографії для дітей створюються сприятливі умови їх гармонійного розвитку в атмосфері, яка не примушує почувати себе скуто, де почуття руху дає емоційно здоровий заряд позитивної енергії, яка сприятливо впливає і на розвиток творчих здібностей дитини. 

Патріотичне виховання підростаючого покоління – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, - одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства» .

Безпосереднє знайомство підростаючого покоління з народною творчістю, спостереження за її живим побутуванням надзвичайно збагачують його творчу фантазію, розвивають уяву, сприяють вихованню національної самосвідомості та патріотичних почуттів. Твори народного мистецтва, зокрема хореографічні, вчать бачити красу рідної землі, виховують повагу до людей, які створюють її матеріальні й духовні цінності. Суть народного традиційного мистецтва полягає в спадкоємності, безперервності існування у часі. Воно тісно пов’язане з життям та побутом людей, їхніми звичаями, природою. Українська народна творчість виникла і збагачувалася одночасно з історичним розвитком українського народу. Вона є тою вихідною точкою, з якої починається історія української культури, а отже – й історія українського танцю.                                                                                                        

Поліпшенню роботи хореографічного гуртка сприяє залучення до нього батьківського комітету. Виготовлення реквізиту, костюмів, підтримка під час поїздок на концерти та фестивалі, далеко не повний перелік справ, у яких беруть участь батьки гуртківців.
В кінці навчального року проводиться звітний концерт – це показ вивчених за навчальний рік композицій, танців та етюдів.

Окрім свят у ЦДЮТ колектив постійно приймає участь у міських концертах та фестивалях. Також учасники колективу із задоволенням допомагають під час районних конкурсів та свят. А найбільшими та найдорожчими здобутками колективу є участь у міжрегіональних, Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях, де вони здобувають призові місця!

Культорганізатор Лісовенко Галина Григорівна. Завжди мріяла працювати з дітьми і тому у 1999 році вступила у вищий педагогічний заклад на історичний факультет, який закінчила у 2004 році. Фортуна посміхнулася мені і вже у серпні 2004 року я почала працювати у пом ічнянському ЦДЮТ на посаді культорганізатора.

Виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна і духовна культура, що забезпечує наступність і спадковість поколінь.

Моє життєве кредо : «Якщо ти бажаєш, щоб життя посміхалось тобі, то подаруй йому спочатку свій хороший настрій» З хорошим настроєм з дітьми працювати одне задоволення!

Проблеми, над якими я працюю: «Впровадження в систему виховної роботи закладу гуманістичних ідей В.О. Сухомлинського, всебічний розвиток педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання дітей»

«Використання елементів народознавства у роботі культорганізатора»   

 Ще з часу навчання у інституті саме предмети, пов’язані з історією мого народу,були моїми найулюбленішими: історія україни, слов`ян, етнографія, краєзнавство, релігія, етнологія та інші. І тому у своїй роботі я часто звертаюсь до народних надбань, які виховують любов до рідного краю, свого народу, домівки батьків, оберегів національної культури.

     Народознавчий матеріал емоційно насичений і своїм змістом впливає на дитячу емоційну сферу. Дитина не може залишитись байдужою до зачарованої мелодії української пісні, веснянок, народні хороводні ігри зі співом та діалогом.

 Народознавство покликане  виховати у дитини почуття національної гідності, викликати інтерес до національної культури, прищепити дітям любов та повагу до українських державних і народних символів, оберегів, звичаїв.

    Прилучення дітей до народної творчості, мистецтва, беспосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвивають художнє світобачення, наповнюють емоційну сферу дитини радощами, піднімають настрій, формують естетичний смак.

  Кожна людина є особистістю настільки, наскільки вона дотична до культури.

     Значною  мірою процес виховання відбувається у години вільного від навчальних занять дітей часу – у час дозвілля. Години дозвілля при значені  для особистісного зростання кожної дитини, її виховання.

    Виховання – це процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на  утвердження суспільно значимих норм і правил поведінки особистості. Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, до себе і людей, до свого фізичного «Я», природи, праці та мистецтва має виявлятися в особистісному зростанні кожної дитини, її гармонійному розвитку. Здійснення означених завдань можливе за умови реалізації цільового підходу до управління виховним процесом та його організації, що зумовлює необхідність розробки програм виховної роботи. Програмою виховної роботи передбачається залучення дітей до різних видів діяльності, зокрема культурної, оздоровчої, патріотичної, художньо-естетичної, ігрової, екологічної, пропагандистської, що організовується у години дозвілля.

        Основні завдання та зміст дозвіллєвої  діяльності

    Дозвіллєвій сфері на сучасному етапі відводиться важливе місце. Особлива цінність дозвілля полягає в тому, що воно може допомогти дитині реалізувати все найкраще, що в ній потенційно закладене. Дозвіллєва діяльність може бути важливим підґрунтям для формуванні фундаментальних людських потреб. Завдяки формам дозвіллєвої активності можна підтримувати емоційне здоров`я, переборювати власні недоліки, формувати волю й характер. Дозвілля сприяє фізичному, духовному, соціальному та інтелектуальному розвиткові дитини. Саме в години дозвілля особистість набуває ціннісних орієнтацій, знань, досвіду, досягнень світової та вітчизняної культури не лише за умов систематичного навчання, а й у процесі спілкування, відпочинку, розважально-ігрової діяльності за інтересами.

«Початкове технічне моделювання»

      Керівник гуртка Осадчук Олена Олексіївна.

      Даний гурток працює за робочою програмою адаптованою до даного гуртка, «Квілінг» Тетяна Пашинська, методист Здолбунівської районної СЮТ, Рівненська обл. Схвалено та затверджено на засіданні методичної ради СЮТ (протокол №2 від 02.09.2010р.. «Позашкілля» № 11 (59), листопад 2011. ; «Паперова пластика» Олена Задніпряна, Київський Палац дітей та юнацтва, м. Київ. «Позашкілля» № 2 (002), лютий 2007. ; «Оригамі» Юлія Клепач, в.о. директора, Галина Мартинюк, педагог Алчевської станції юних техніків. Луганська обл. «Позашкілля» № 11 (23) листопад 2008 р.

 Програма розрахована на один рік навчання (основний рівень).

 Мета гуртка – не лише навчити гуртківців виготовляти вироби і сувеніри у техніці квілінгу, оригамі та паперопластиці, а, насамперед, розкрити дітям їхні творчі можливості, стимулювати до творчої діяльності, самовираження та самовдосконалення.

  Основні завдання:

• засвоєння вихованцями початкових технічних і технологічних знань, елементарних уявлень і понять;

• розширення кругозору дітей;

• формування вмінь і навичок роботи з різноманітними матеріалами та інструментами, виховання культури праці;

• набуття учнями досвіду власної творчої діяльності;

• розвиток конструкторських здібностей, винахідливості, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу ініціативу та вміння застосовувати отримані знання на практиці;

• формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери, таких як самостійність, наполегливість, працелюбство;

• виховання поваги до праці й людей праці, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

• естетичне та художнє виховання дітей;

• виховання доброзичливості, товариськості у ставленні до інших, уміння працювати в колективі;

• формування стійкого інтересу до технічної творчості;

• залучення дітей до участі у змаганнях, конкурсах, виставках, екскурсіях та інших масових заходах.

      Робота над самоосвітньою науково-методичною прблемою – «Розвиток творчих здібностей гуртківців як умова формування талановитої особистості».

Ефективність роботи щодо розвитку в гуртківців творчих здібностей залежить від дотримання ряду умов. Передусім завдання, які пропонуються гуртківцям, повинні бути спрямовані не лише на відпрацювання правила або алгоритму, а містити і такі компоненти, які вимагають здогадки, нестандартного підходу, творчого мислення. З цією метою бажано запропонувати дітям завдання, котрі мають декілька рівноцінних і загальноприйнятих вирішень. Виконуючи такі завдання, дитина має можливість переконатися, що їх розв'язання в ряді випадків може мати кілька варіантів. Отже, виконання такого роду завдань дозволить розвити творчий підхід, самостійно приймати рішення в використанні того або іншого прийому чи засобу, тобто у гуртківців поступово виробляється творчий стиль діяльності, здійснюється розвиток уяви, здатність втілювати свої задуми в реальність.

Як результат роботи гуртка найкращі роботи брали участь у Всеукраїнській виставці-конкурс з декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край». Переможець  районного конкурсу Мєдвєва Софія і відзначена робота Ступаченко Анстасії. Отримання 2-го місця Мєдвєдєвої Софії у обласній Всеукраїнській традиційній щорічній виставці «Новорічна композиція». Також на гуртку проводяться виставки дитячих робіт і завдяки голосам глядацьких симпатій визначаються кращі роботи які мають місце на створеному стенді «НАШІ ДОСЯГНЕННЯ».  

« Ляльковий театр» -  «Капітошка»

        Керівник гуртка Осадчук Олена Олексіївна.  Даний гурток працює за             програмою  рекомендованою Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України  №1/11-3840 від 12.07.2005р.) Суми. ТОВ Видавництво «Антей» 2005.

Програма спрямована на  гармонійний, всебічний розвиток особистості.                       Саме театральне мистецтво розвиває естетичну свідомість, дає можливість

отримати цілісне уявлення про навколишній світ, удосконалює почуття, є

джерелом розуміння   духовної культури.

      Мета і основний зміст роботи гуртка:

- виявити і реалізувати акторські здібності дітей;

- активізувати мовленнєву діяльність гуртківців;

- формувати комунікативні навички;

-розвивати пам'ять , увагу, уяву, мислення;

- розвивати творчі здібності дітей, зорово-моторну координацію,

  старанність, терпіння, вміння слухати, передавати настрій

  героя;

- сприяти виробленню психологічної готовності до публічного

  виступу;

- виховувати організованість, колективізм, бажання діяти;

- залучати до співпраці батьків.

Робота над самоосвітньою науково-методичною проблемою -  «Розвиток творчих здібностей гуртківців як умова формування талановитої особистості».

Заняття театральним мистецтвом являє собою комплекс видів діяльності , яке підлягає переосмисленню і трансформуванню в межах педагогічної методики , спрямованої на розвиток творчих здібностей гуртківців.

Прояв і становлення творчих здібностей є невіддільними від розвитку і розвиненості інших ознак особистості , серед яких виділяють : сміливість , незалежність суджень , схильність до заперечення звичного , оригінальність , розумову відкритість , чутливість до нового та незвичного , високу телерантність до невизначених ситуацій , ініціативність , інтенсивну пошукову мотивацію , схильність до самоактуалізації . Творчі здібності розглядаються як постійна і впевнена готовність особистості до самостійної пошукової діяльності , до прийняття самостійних рішень у невизначених чи складних ситуаціях , позитивна пізнавальна активність .

Здібності мають багатокомпонентний характер , до того ж , в різних видах діяльності різні компоненти творчих здібностей розвиваються неоднаково . Заняття в театральних гуртках є цілісним предметним комплексом , що включає сценічну мову , акторську майстерність , пластику , вокал і т. д..

Розвиток творчих здібностей засобами театрального мистецтва можна розглядати в трьох аспектах , враховуючи :

• природу творчого мислення ;
• специфіку театру як виду мистецтва ;
• специфіку театру як особливого комунікативного середовища .

Емоційний аспект відбиває специфіку театру як виду мистецтва і пов’язаний із здатністю до специфічного  емоційного відгуку на твори театрального мистецтва , що формується у процесі занять даним видом мистецтва , опанування його специфічною мовою , символікою .

Комунікативний аспект відбиває специфіку театрального мистецтва в трьох ракурсах :

• внутрішня комунікація ( спілкування між членами гуртка , взаємодія між учасниками , керівником ) шляхом засвоєння системи культурних цінностей , на основі яких здійснюється спілкування і які впливають на формування індивідуальних ціннісних орієнтацій ;
• сценічно-ігрова ( умовна ) комунікація ( перевтілення в персонаж , взаємодія між персонажами , моделювання ситуації їх взаємодії ). Цей вид комунікації важливий для розвитку здібностей моделювати , прогнозувати ситуації , знаходити аналогії з життєвими ситуаціями , аналізувати варіанти розвитку ситуації , набувати досвід на умовному рівні самоконтролю і різних варіантів реагування на ситуацію шляхом обігравання різних варіантів мотивації поведінки героїв , моделювання сцен на запропоновану тему . Тому важливого значення набуває залучення дітей до елементів сценарної роботи і режисури ;
• комунікація „учасник-глядач” формує необхідні для творчості впевненість у собі , незалежність думки , вміння адекватно виражати свої думки .

Театральне мистецтво – це важливий чинник культурного , творчого , духовного розвитку особи .

Завдяки систематичній роботі гуртківці оволоділи технікою показу  театрів, вміють інсценізувати літературні твори та народні казки,навчилися виготовляти пальчикові та  рукавичні іграшки, отримали перші навички написання сценаріїв, самі вміють створити умови для показу певного театру: обрати необхідні атрибути та декорації, ширму, розкласти все це, як потрібно. Завдяки багатому  репертуару гуртківці виступали перед дітьми інших груп, відвідували дитячий садок, брали участь у районному семінарі «Наші здібності»на базі ЗОШ № 1,на оздоровчому майданчику, перед батьками і роблять вони це з великим задоволенням.

  ШТУКАТУРОВА РАЇСА ВАСИЛІВНА,

керівник гуртка  “Сувенір” Помічнянського Центру дитячої та юнацької творчості.

Спеціальність за дипломом — методист дошкільного виховання, викладач педагогіки та психології дошкільного виховання.

10 кваліфікаційний розряд.

Останні курси підвищення кваліфікації -  травень 2013р

Самоосвітня науково-методична  проблема, над якою я працюю: “Розвиток творчих здібностей гуртківців засобами декоративно-ужиткового мистецтва”.

Моє педагогічне кредо: «Виховуючи - виховуватись, навчаючи - навчатись». 

Давня мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо на десятиріччя – посади дерево, якщо на віки – навчай дітей».

З ДОСВІДУ РОБОТИ

 Я керівник гуртків «Сувенір». Працюю за адаптованою програмою. Розділи гуртка включають в себе: виготовлення оберегів, витинанок, ляльок - мотанок, вишивка хрестиком, народознавство, робота з солоним тістом. Завданням гуртка є збереження традицій та здобутків нашого народу,їхвідновлення.

  На гуртку  «Сувенір» діти вчаться виготовляти різні сувеніри, адже річ, яка зроблена своїми руками, особливо є цінною. Гуртківці вчаться вишивати стрічками, створювати топіарії, ліпити з пластиліну (засвоюємо техніку роботи з пластиліном – обернена аплікація),солоного тіста, виготовляти речі з гофрованого паперу( квіти, торцювання).  Я намагаюсь знаходити нові техніки, нові види рукоділля. Як показує досвід, діти з задоволенням беруться за нову справу, адже час не стоїть на місці, а рухається вперед.

Для того, щоб дитина виросла творчою, гармонійно розвиненою особистістю, я у своїй роботі  намагаюсь створити для цього умови :

1.Умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості й можливості в будь-яку хвилину діяти з ними.

2.Умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативну оцінку з боку дорослих.

З.Психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості й свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Адже моя роль  у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати гуртківцю в розвитку його творчих здібностей.

Навчальні завдання:

1. Ознайомити дітей з основними видами декоративно-ужиткового мистецтва і розкрити комплексний характер народного художньої творчості.

2. Розвивати емоційну чуйність дітей у творах декоративного мистецтва, формувати основи естетичного сприйняття.

3. Сприяти розвитку пізнавальної і творчої активністі дітей у образотворчому і декоративному, художній творчості, активізувати самостійний творчий пошук у вирішенні художніх завдань.

 4. Прищеплювати любов до праці.

В своїй практичній діяльності я використовую ігрові технології.

У іграх дітей , вигаданими ними самими , використовується те, що бачать і чують вони навколо себе. Навіть коли виявляється , коли створюються образи цілком фантастичні , те, що входить до них , взяте з об'єктивної реальності , є відбитком її , хоча нового образу загалом і відповідає їй. Чим більший знань і спостережень в людини , тим більше в нього можливостей уяви .

Перед початком занять я намагаюсь зосередити дітей на те, що , перш ніж ми будемо ліпити з солоного тіста, ми повинні уявити предмет, його форму, колір, величину, положення в просторі, емоційно передати характер героїв, намалювати простим олівцем, щоб точніше передати пропорції.  Діти це роблять з задоволенням, знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість і відмінність, тобто, виконують розумові дії.   

 У родині декоративно-ужиткового мистецтва ліплення відіграє таку саму роль, як арифметика в математичних науках. На заняттях я ставлю завдання навчити дітей ліпити скульптурним способом – витягуючи деталі з цілого шматка, стрічковим способом – у декоративному ліпленні. Діти повинні оволодіти багатьма прийомами обробки та прикрашання виліпленого виробу – вміти пригладити його поверхню, міцно скріпити деталі, зробити наліплювання, заглиблення, рельєфи, вміти використовувати каркас, користуватися стеками, працювати з різними пластичними матеріалами, вміти передавати рух. 

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння); технологія навчального дослідження;

проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук); технологія «мозкового штурму»; технологія виконання евристичних завдань;  технологія  розв'язання дослідницьких проблем.

Нестандартне заняття  заставляє дітей  активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з педагогом, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.Так на заняттях гуртків  використовую такі прийоми та форми роботи: заняття - рольові ігри, народознавчі екскурсії, заняття - КВК, заняття - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де вихованцям можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, народознавчих задач.Широко застосовуються і такі види нестандартного заняття, як мандрівка, знайомство, усний журнал.У своїй роботі я застосовую проектні технології. Приступаючи до проектування з дітьми молодшого шкільного віку, я враховую, що більшість малят ще не мають постійних захоплень,  їхні інтереси ситуативні.

 Ми на заняттях створили проекти: «Возродися писанко, воістину розродися», «Замість ялинки-зимовий букет», працюємо над проектом «Українські обереги».

Гуртківці беруть активну участь у виставках, котрі проходять в місті, районі, області; конкурсах. Наші досягнення :

2013-2014 н.р.:

-1  місце ( Штукатурова Наталія, робота «Підсвічник»)  в обласному етапі Всеукраїнської щорічної виставки-конкурсу «Новорічна композиція»;

-2 місце ( Косінова Тетяна, робота «Блакитна красуня»)  в обласному етапі Всеукраїнської щорічної виставки-конкурсу «Новорічна композиція»;

-2 місце (Корман Олександра, робота «Хатка-оберіг»)  в обласному етапі Всеукраїнської щорічної виставки-конкурсу «Український сувенір»;

Гребенюк Наталія Павлівна – керівник гуртка «Старшокласник»  Помічнянського центру дитячої та юнацької творчості. На даній  посаді з 2008 року. Свою роботу люблю і поважаю, а головне –  я вважаю її  просто необхідною для себе і для своїх вихованців, яким у подальшому будувати своє життя, майбутнє свого міста, району, області і навіть своєї країни.

      Спочатку творче об’єднання створювалось як молодіжна спілка «Лідер», останні два роки , враховуючи навантаження педагога, маємо гурток «Старшокласник», але мета, цілі і завдання у нас не змінилися.

Моє педагогічне кредо як найповніше відображено у словах Селінджера: «Маленькі дітлахи граються ввечері на величезному полі в житті… а стою на самому краю скелі , над прірвою, розумієш? І моє діло ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися  в прірву. Розумієш, вони граються і не бачать , куди біжать, а тут я підбігаю і ловлю їх, щоб вони не зірвалися. От і вся моя робота – стерегти дітей над прірвою в житті…».

 Працюючи з підлітками, я запам’ятала і зрозуміла одну річ, світ, у якому житиме наша молодь , наші завтрашні випускники, зміниться у 4 рази швидше, ніш наші навчальні заклади. Тому нагальною необхідністю стало вже сьогодні включення молодого покоління , учнівської молоді в соціальне, громадянське життя закладу, міста, району і так далі. Нашим дітям потрібно бути готовими до змін, бути залученими   до проектування власного життя. А щоб ефективно співпрацювати , саме співпрацювати, з молодим поколінням дорослі  мають кардинально змінити своє ставлення до молоді й зокрема в роздумах про її майбутнє. Тому я намагаюся бачити у підлітковому колективі не людину абстрактну, а живу конкретну особистість, яка впливає на життя і суспільство. Молодь утримує в собі ідеї, погляди, які не завжди, а й часто задалеко не повністю співпадають з позиціями старшого покоління. Проте моя задача як керівника гуртка , як педагога та порадника полягає в тому, щоб допомогти вихованцю зробити вибір та прийняти відповідальність за власні дії та їх наслідки. Це дасть молодій людині зайняти своє місце в житті, зробити правильний вибір, стати творцем свого майбутнього.

  Ця робота має дуже багато граней, вона об’ємна і нелегка, але цікава та насичена, тому що потрібно працювати як із обдарованою молоддю, так із тими, хто став на хибний шлях, хто зневірився, «заблукав» по життю.

  Враховуючи вищесказане, я обрала і працюю за навчальною програмою гуртка «Стань творцем свого життя», рекомендованою Міністерством науки і освіти України ( Суми, видавництво «Антей», 2005 р. ). Саме ця навчальна програма ставить за мету сприяння формування життєвої компетенції особистості, становленню її як творця і проектувальника власного життя , щоб вихованець мав досвід пізнання самого себе, розумів інших, творчо мислив, знаходив рішення із нестандартних ситуацій, був комунікабельним, вмів розв’язувати конфлікти, відстоював свої права, бережно ставився до свого здоров’я та здоров’я навколишніх, творчо використовував свої знання та вміння, цінував прекрасне, поважав старших, любив сою рідну землю .

  Ми працюємо за такими модулями:

1. Модуль «Школа молодого КВН-щика»;
2. Модуль «Школа виживання для підлітків»;
3. Модуль « Школа дозвілля»;
4. Модуль « Моє місто і я»

 Реалізація програми через дані модулі не зводиться до банального – дати якомога максимум інформації . Вихованців залучають  до процесу пізнання. І цей процес обов’язково має бути творчим.  У нашому творчому об’єднанні ми навчаємось не наукам, а як скласти свою життєву програму, як пізнати світ і людей навколо себе.

  Практика переконує,  що робота з вихованцями за цими напрямками дає можливість формувати більшість необхідних компетенцій.  Доцільно організована позашкільна робота зі старшокласниками сприяє формуванню стійких переконань, розвиває ініціативу, дисциплінує, впливає на розвиток волі, творчості. Вихованці вчаться вирішувати практичні завдання, розв’язувати життєві проблеми, працювати над собою. Якщо немає у гуртківця певного  реального досвіду, то його можна змоделювати. Так підлітки  не тільки «розігрують»  задані життєві моменти, а й «проживають»  життєві ситуації. Згодом молодь не буде боятися включатися у різні види діяльності: громадсько-патріотичну, трудову, оздоровчу, доброчинну, творчу, сферу спілкування.  А участь у реальному житті ЦДЮТ, школи, міста чи району дасть змогу підліткам самим переконатися та проаналізувати наскільки вони компетентні, наприклад, у виборі професії, у розв’язанні конфліктів, у поводженні себе з оточуючими людьми ( старшими, ровесниками, молодшими) тощо.

Запам’ятайте, що вихованці чекають від свого педагога гарної підготовленості, цінують його захопленість і компетентність. А для себе у процесі моєї роботи з підлітками, учнівською молоддю, незважаючи на    те , що для багатьох дорослих молодь асоціюється з хуліганами, ледарями, невихованими людьми, я зробила висновок: кожна дитина «красива» по-своєму, чи може стати «красивою», необхідно тільки бачити і належно оцінити цю красу, і це не менш важливо, чим робити наукові відкриття.

І нехай не всі  з них стануть «великими» людьми, успішними в кар’єрному рості, головне, чому їх навчили у нас – бути великими у малому. Бо навіть «маленька» людина з почуттям гідності і громадянською позицією може для світу зробити набагато більше, ніж люди з великими повноваженнями. У цьому я переконана. 

Керівник гуртка «М’яка іграшка»  Бондаренко Вікторія Вікторівна. У 2004 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка  і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти Трудове навчання»  та здобула кваліфікацію вчителя трудового навчання (обслуговуючої праці), основ підприємництва, креслення і безпеки життєдіяльності основної і старшої школи.

На даній посаді працює з 2003 року керівником гуртка «м’яка іграшка».

  Іграшка є неодмінним атрибутом дитинства. Найдавніші іграшки, знайдені на терені нашої країни, датуються ІІ тисячоліттям до н.е.

      Із глибини віків прийшли до нас традиції шитої іграшки, яку виготовляли з різнобарвних клаптиків хутра. Іграшка упродовж століть змінювалась, але любов до неї у дітей і дорослих залишалась незмінна.

      Іграшка, зроблена дитиною, є не тільки результатом праці, а й результатом її творчості, витвором дитячої фантазії. Робота над іграшкою відкриває великі можливості і форми естетичного та трудового виховання, пробуджує у дитині позитивні емоції.

У ЦДЮТ працює 2 групи. Програма гуртка розрахована на 2 роки навчання. Програма гуртка мітить теоретичну і практичну частину. Для реалізації теоретичних завдань використовуються розповідь , яка супроводжується показом репродукцій., бесіда з оглядом іграшок та аналізом їхніх конструкцій.

 На заняттях учні мають змогу втілювати на практиці свої задуми у вигляді конкретних виробів.

Мета вчителя – націлити дітей на те, що вони мають прикрасити світ, подарувати йому часточку своєї душі.  Вклавши у виріб усе тепло й доброту, всю свою позитивну енергетику, діти бачать, що їхні витвори  говорять про них самі.

Це чудовий спосіб «розповісти» всім про себе, не вимовляючи ані слова.

Витвори дитячих рук можна побачити на постійно діючій виставці в кабінеті.
Краса виробів захоплює, зацікавлює, викликає бажання власноруч виготовити не тільки подібне, але й краще.

Заняття проводяться згідно з календарним планом. При комплектуванні груп враховується вік дітей.  Комплектування у групі дітей одного віку дає можливість керівнику будувати свою роботу з віковими особливостями , визначати методику проведення занять, підхід до розподілу завдань, організацію колективної роботи, правильно запланувати час для теоретичних занять і практичних робіт.

Робота над м’якою іграшкою вимагає старанності та охайності. Гуртківці вивчають різні види ручних швів; набувають навички декоративного оздоблення виробу; знайомляться з різними тканинами, особливостями його розкрою та шиття.

      У своїй програмі керівник гуртка веде гуртківців від простого до складного, закріплюючи вивчене під час практичної роботи.

      Дітям початкового рівня навчання пропонуються для виготовлення спочатку пласкі суцільнокроєні іграшки, такі як «Зайчик», «Ведмедик», «Котик» та інші іграшки . На цих виробах вони вчаться шити ручними швами («уперед голку», «назад голку», «петельний», «козлик»), за допомогою яких зшиваються та з’єднуються деталі іграшки. Новачки виготовляють іграшки по готовим викройкам-лекалам, потім вчаться переносити креслення на кальку, вирізати його, розкладати на картоні, обводити олівцем, вирізати ножицями. Вихованці вивчають правила розкрою деталей з тканини, здобувають навички наповнення іграшок синтепоном з метою надання їм об’єму, оформлення «обличчя» або «мордочки» іграшки.

      Програмою для груп основного рівня передбачається виготовлення робіт на теми літературних творів, народного фольклору виготовляють сюжетні іграшки, наприклад герої казки «Рукавичка» та «Лисичка та журавель».

      Вихованці опановують близький і доступний напрямок декоративно-прикладного мистецтва – це пошиття «корисної іграшки», наприклад: сувеніру у вигляді кишені для різних дрібничок, футляра для окулярів, підставки для олівців, підставка для телефону, грілки для чайника, гольнички «Черепаха», магніти на холодильник та ін.

      У процесі навчання, набуваючи практичного досвіду з виготовлення іграшок, діти основного рівня навчання поступово переходять до опанування більш складних зразків об’ємних іграшок, удосконалюють свої навички в роботі з різними матеріалами.     

У колективі стало традицією виготовлення сувенірів на різноманітні теми: «Знаки зодіаку», «Новорічний подарунок», «День святого Валентина», «8 Березня» тощо.

В кінці кожного навчального року проводиться виставка робіт гуртківців.     Викликати інтерес дітей до творчості, пробудити бажання творити самостійно – одне із основних завдань керівника гуртка «М’яка іграшка».

                   Міц Тетяна Леонідівна

Керівник гуртків “Майстерня оздоблення та дизайну”

Закінчила у 1983 році Олександрійське педагогічне училище, за спеціальністю вихователь.

Педагогічний стаж 30 років.

Пройшла останні курси підвищення кваліфікації у травні 2013 року.

Моя самоосвітня науково-методична проблема:

 “Сутність декоративно-прикладного мистецтва в розвитку художніх здібностей вихованців”.

Моє педагогічне кредо:

 “Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в ній творчий потенціал,прагнення до самостійної пізнавальної діяльності”.

Мета гуртків:

 Зближення учнів з декоративно-прикладним мистецтвом, підвищення професійного рівня, майстерності, розвиток творчого потенціалу учнів та їх духовне збагачення; прагнення до новизни,творчого пошуку;вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Еколого-натуралістичний гурток «Юні друзі природи»

Керівник гуртка Мартинюк Вікторія Володимирівна.

Гурток працює за програмою Вербицького В.В. Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів (Еколого-натуралістичний напрям). – К., “Богдана”, 2004. – 350 с. Гурток «Юні друзі природи» об’єднує дітей 6-10 років.

Програма спрямована на організацію праці з гуртківцями, допомогти задовольнити інтереси дітей до природи та допомогти кращому засвоєнню програмного матеріалу.

 В процесі занять велика увага приділяється вирощуванню рослин, проведенню спостережень,екскурсій та досліджень, активна участь гуртківців в охороні земельних насаджень, птахів, участь у різних видах екологічної діяльності. Розділи програми передбачають зв'язок теоретичного матеріалу з практичним.

Заняття на гуртку не тільки повторюють знання дітей набуті в школі, але й систематично його доповнюють та збагачують конкретними фактами, отриманими внаслідок самостійної праці гуртківців.

Мета роботи Поглиблення знань з природничих дисциплін; формування екологічної культури та мислення;визначення дитиною природного середовища як єдиної необхідної умови існування людини;виховувати любов до природи, всього живого;

Досягнення мети передбачає вирішення таких  завдань:

• Активізація пізнавальної діяльності, розвиток творчих здібностей, залучення до дослідницької роботи;
• Розвиток почуття колективізму та відповідальності;
• Залучення дітей до участі в природоохоронних акціях, конкурсах, заходах;
• Засвоєння правил поведінки в природі;

Проблема над якою працює керівник гуртка –«Розвиток екологічної культури та мислення".

Адже сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу  життю людей, тому навчально-виховна діяльність гуртка має бути спрямована на виховання екологічної культури гуртківців, щоб виросло покоління, яке охоронятиме довкілля. У вихованні екологічної свідомості дітей керівник гуртка визначає такі етапи:

• бачення і розуміння краси навколишнього світу, його багатства;
• формування потреби не лише споглядати, а й бережливо ставитися до природи, охороняти й збагачувати її;
• усвідомлення, що природа не є чимось відстороненим від людини, що людина – це і є частина природи, гармонійно пов’язана з нею;
• становлення екологічної відповідальності, яка базується на екологічних знаннях.

  Еколого-натуралістичному вихованню на гуртку сприяє різноманітна гурткова робота:

• екскурсії в  природу, заняття- милування природою, заняття мислення серед  природи;
• використання народного фольклору еколого-натуралістичного напрямку;
•  проведення еколого-трудових десантів, участь у природоохоронних

           операціях, акціях, екологічних суботниках;

• екологічні ігри, ігри на місцевості;
• конкурси малюнків на екологічну тематику, проведення натуралістичних  свят,  виховні години,;
• робота над екологічними проектами, завдання на дослідження та ін.

Гурток має вже свої традиції,щорічним є проведення виховного заходу до Всесвітнього дня захисту тварин,проведення «Пташиної ялинки» на передодні Нового року, «Свята квітів» на весні,проведення виховного заходу до Всесвітнього дня Землі,а в кінці року є  невід’ємним проведення конкурсу  «Найкращий гуртківець». Крім цих, вже традиційних, заходів гуртківці постійно приймають участь в різних акціях про які вже згадувалося вище:«Збудуймо пташці будиночок», «Допоможемо птахам взимку», «Замість ялинки зимовий букет», «Надамо речам друге життя»;

В 2012-2013 н.р гуртківці приймали участь  у Всеукраїнській виставці-конкурсі з декоративно-ужиткового мистецтва «Знай і люби свій рідний край» на районному рівні.

 Одним із важливих моментів роботи гуртка є створення «Екологічного календара»,куди гуртківці разом зі своїм керівником занесли найважливіші екологічні події та свята.

Найдоступнішим для гуртківців є матеріали місцевої природи. Тому в основу вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує керівника на ознайомлення гуртківців з природними об’єктами своєї місцевості. З цією метою проводяться різноманітні екскурсії.

«Юні друзі природи» пишуть реферати на різні теми, оформляють гербарії , ведуть щоденники, до яких записують власні спостереження за власними об’єктами.